Tim5000 (tim5000) wrote,
Tim5000
tim5000

Обращение к молодым! Святослав Вакарчук.

Звернення до молодих. Святослав ВАКАРЧУК

Святослав Вакарчук
Фото з сайту vakarchuk.com.


Звертаюся саме до Вас, хлопців і дівчат, приблизних ровесників нашої Незалежності.
До молодих людей, чиє активне життя тільки починається. І буде пов’язане з цією країною. Більшість з Вас тут буде жити, працювати, створювати сім’ї, будувати своє майбутнє.
Звертаюся до Вас — до тих, кому зараз плюс-мінус 20—25. Саме до Вас іще й тому, що не зовсім упевнений, що старше покоління добре почує мене й до кінця зрозуміє.
А от за Вас чомусь я впевнений!
Останні події, які умовно можна об’єднати словом «Євромайдан», спонукають мене поговорити з Вами максимально відверто. Так, як говорять з близькими друзями, віч-на-віч. Називаючи речі своїми іменами. Розуміючи: дещо з почутого може комусь і не сподобатися.

Побачивши те, що сталося в суботу 30 листопада на Майдані, я написав емоційного листа до жителів Півдня і Сходу України. Я справді писав його, стримуючи сльози. І звертався до всіх не мовчати. Не мовчати про те, що сталося в Києві. Про те, що на Сході і Півдні, як виявилось, багато хто чомусь вважав проблемою лише Києва, до того ж штучно створеною все тим же Києвом і Західною Україною.
Я отримав реакцію на свій лист. Багато хто почав наводити мені аргументи.
За і проти вступу в Євросоюз...
Я сидів і думав... До чого тут взагалі Євросоюз???
Невже Ви думаєте, що я не написав би такого ж листа, якби силою розігнали майдан, що стояв за вступ до МС з Росією?
Невже Ви думаєте, що я можу розділяти студентів, побитих кийками «Беркута» на «своїх» і «чужих»?
Невже Ви вірите, що я зміг би мовчати, коли б до в’язниці кинули мирних мітингувальників, які вийшли до адміністрації президента, що мав би інше прізвище або інші політичні погляди?
Невже Ви, молоді люди, справді відчуваєте себе розділеними на Схід і Захід?
Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ!

Це Ви на концертах «Океану Ельзи» заповнюєте стадіони Львова і Луганська, Дніпропетровська і Сімферополя, Донецька і Вінниці. Я сам бачив. І Ви бачили.
Це Ви вільно говорите і російською, і українською одне з одним. Я сам чув і розмовляв з вами обома мовами.
Це Ви співаєте Гімн України разом з нашою збірною з футболу, яка теж, нарешті (!!!), повним складом співає його вголос. Я чув це.
Я був поруч з Вами на стадіоні в Стамбулі і гордо кричав «Ура!», коли донецький «Шахтар» виграв Кубок УЄФА. А потім передзвонив директору клубу з пропозицією від «Океану Ельзи» просто, без жодних умов, виступити на привітанні клубу в Донецьку.
Це Ви у Фейсбуці, Твітері і Вконтакті давно розвалили стіну між Сходом і Заходом, яка досі існує між представниками старшого покоління. Я знаю. Я сам спілкуюся з Вами там.

Не Ваше покоління стало солдатами у цьому абсурдному протистоянні. Генерали від політики зробили «гарматним м’ясом» покоління ваших батьків і дідів. Розділяючи і володарюючи відповідно до відомого принципу.
Українська чи російська?
УПА чи Червона армія?
Голодомор?
Тепер черга нової теми:
ЄС — Митний союз?
Але ж найбільше від цієї «війни» страждаєте Ви, молоді люди.
Поки Ваші батьки в кухонних розмовах нападають одне на одного, Ваших ровесників б’ють палицями на вулицях. Б’ють і кидають до в’язниць, не розбираючи, звідки вони і якою мовою розмовляють.
Тих, хто віддає накази, не цікавить, звідки Ви і за кого голосували. Ви для них — так, використаний матеріал. Матеріал для цементування нелюдських законів.
Поки шахтарі з Червонограда й Донецька сперечаються, хто з них більше годує країну, чиновники без переконань і з гербом у вигляді грошових знаків успішно обкрадають і перших, і других.
А щойно напруга спадає — кидають нову кістку погризтися.
Невже Ви справді будете вестися на це?
Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ!

Я усвідомлюю, що покоління Ваших батьків залишиться таким як є. Їхні погляди навряд чи сильно зміняться. Але хіба їм розбудовувати нашу країну в майбутньому? Хіба не Ви завтра визначатимете долю України?
Ви, і тільки Ви. Більше нема кому.
Я не знаю, що би роз’єднувало Вас сьогодні. Студентів Харкова і Львова, курсантів Києва і Севастополя. Шанувальників музики з Донецька і Тернополя.

Просто щирих молодих людей. Тих, хто народився в Україні, і тих, хто абсолютно природньо відчуває цю землю Батьківщиною незалежно від місця народження.
У Вас одна Батьківщина — Україна!
Ви просто не маєте іншої Батьківщини.
Ні в минулому, як Ваші діди і батьки, що живуть спогадами та ностальгією.
Ні в майбутньому, як «ваші» політики, котрі тільки й думають, як би вивезти звідси своїх дітей.
Не дайте політикам розвести Вас.
Не дайте кухонним розмовам батьків розсварити Вас.
Не дайте підступним міфам жадібно їсти Ваші молоді душі.
Я бачив Ваші очі!!!! В кожному місті України!!! Вони яскраві! І усмішки Ваші щирі!
Ваша енергія — це те, що об’єднує нас по-справжньому!
Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант. Безмежно твердий і невимовно сяючий.
В ЦЕ Я ВІРЮ!
Тільки не мовчіть, заради Бога, не мовчіть!



Обращаюсь именно к Вам, парням и девушкам, приблизительным ровесникам нашей Независимости.
К молодым людям, чья активная жизнь только начинается. И будет связана с этой страной. Большинство из Вас тут будет жить, работать, создавать семьи, строить свое будущее.
Обращаюсь к Вам - к тем, кому сейчас плюс-минус 20-25 лет. Именно к Вам и еще потому, что не совсем уверен, что старшее поколение хорошо меня услышит и поймет до конца.
А вот в Вас я почему-то уверен!
Последние события, которые можно условно объединить словом «Евромайдан», вынуждают меня поговорить с Вами максимально откровенно. Так, как говорят с близкими друзьями, с глазу на глаз. Называя при этом вещи своими именами. Понимая: некоторое из услышанного может кому-то и не понравится.

Увидев то, что произошло в субботу 30 ноября на Майдане, я написал эмоциональное письмо к жителям Юга и Востока Украины. Я действительно писал его, сдерживая слезы. И обращался ко всем: - не молчите. Не молчите о том, что произошло в Киеве. Однако, на Востоке и Юге, как оказалось, много людей почему-то думало о том, что это проблема только Киева, и при том искуственно создана все тем же Киевом и Западной Украиной.

Я получил реакцию на свое письмо. Многие люди начали приводить мне аргументы.
За и против вступления в Евросоюз...

Я сидел и думал... Причем тут вообще Евросоюз???

Неужели Вы думаете, что я не написал бы такое же письмо, если бы силой разогнали майдан, которы стоял бы за вступление в ТС с Россией?
Неужели Вы думаете, что я могу разделять студентов, избитых кийками «Беркута» на «своих» и «чужих»?
Неужели Вы верите, что я смог бы молчать, если бы в тюрьмы кинули мирных митингующих, которые пришли под администрацию президента, который имел бы другую фамилию или другие политические взгляды?
Неужели Вы, молодые люди, действиетльно чувствуюете себя по-настоящему разделенными на Восток и Запад?
Я В ЭТО НЕ ВЕРЮ!

Это Вы на концертах «Океана Ельзи» заполняете стадионы Львова и Луганска, Днепропетровска и Симферополя, Донецка и Винницы. Я сам видел. И Вы видели.
Это Вы свободного говорите и по-русски, и по-украински один с другим. Я сам видел и общался с вами на разных языках.

Это Вы поете Гимн Украины вместе с нашей сборной по футболу, которая, наконец (!!!), полным составом поет его! Я слышал это.
Я был рядом с Вами на стадионе в Стамбуле и гордо кричал «Ура!», когда донецкий «Шахтер» выиграл Кубок УЕФА. А потом перезвонил директора клуба с предложением от «Океана Ельзи» просто, без дополнительных условий, выступить на приветствии клуба в Донецке.
Это Вы в Фейсбуке, Твиттере и Вконтакте давно розвалили стену между Востоком и Западом, которая до сих пор существует между представителями старшего поколения. Я знаю. Я сам общаюсь с Вами там.

Не Ваше поколение стало солдатами в этом абсурдном противостоянии. Генералы от политики сделали «пушечным мясом» поколение ваших отцов и дедов. Разделяя и властвуя, согласно известному принципу.

Украинский или русский?
УПА или Красная армия?
Голодомор?
Теперь очередь новой темы:
ЕС — Таможенный союз?
Но ведь больше всего от этой «войни» страдаете Вы - молодые люди.
Пока Ваши родители в кухонных разговорах нападают один на другого, Ваших ровесников бьют на улицах. Бьют и кидают в тюрьмы, не разбираясь, откуда и на каком языке они разговаривают.

Тем, кто отдает приказы, не интересно, откуда Вы, и за кого голосовали. Вы для них - так, использованный материал. Материал для цементирования нечеловеческих законов. Пока шахтеры из Червонограда и Донецка ругаются, кто из них больше кормит страну, чиновники без убеждений и с гербом в виде денежных знаков успешно обкрадают и тех и других.
А как только напряжение спадет - бросят новую гость погрызтись.
Неужели Вы действительно будете вестись на все это?
Я В ЭТО НЕ ВЕРЮ!

Я осознаю, что поколение Ваших родителей останется таким как есть. Их взгляды вряд ли сильно изменяться. Но разве им строить нашу страну в будущем?
Разве не Вы завтра будете определеять судьбу Украины?
Вы, и только Вы. Больше не кому.
Я не знаю, что разъединило бы Вас сегодня. Студентов Харькова и Львова, курсантов Киева и Севастополя. Поклонников музыки из Донецка и Тернополя.

Просто искренних молодых людей.
Тех, кто родился в Украине, и тех, кто абсолютно естественно ощущает эту землю Родиной, независимо от места своего рождения.

У Вас одна Родина - Украина!
Вы просто не имеете другой Родины.
Ни в прошлом, как Ваши деды и отцы, которые живут воспоминаниями и ностальгией.
Ни в будущем, как «ваши» политики, которые только и думают, как бы вывезти отсюда своих детей.
Не дайте политикам Вас «развести»
Не дайте кухонным разговорам родителей рассорить Вас.
Не дайте коварными мифам жадно есть Ваши молодые души.
Я видел Ваши глаза!!!! В каждом городе Украины!!! Они яркие! И улыбки ваши искренние!
Ваша энергия - это то, что объединяет нас по-настощяему!
Возьмите ответственность на себя просто сейчас - и Вы превратите эту землю в бриллиант. Бесконечно твердый и несказанно сияющий.
В ЭТО Я ВЕРЮ!
Только не молчите, ради Бога, не молчите!




Добавляйтесь в друзья! Я всегда рад новым читателям!
Tags: Украина, музыка, политика
Subscribe
promo tim5000 may 19, 2018 13:00 9
Buy for 10 tokens
Вот и осталось позади наше очередное автопутешествие по Европе. В этот раз мы проехали из Киева 4850 км. Получили огромное количество впечатлений и эмоций, а главное — у нас есть новый опыт. Поездка вышла очень насыщенной. За 9 дней мы увидели Венгрию, Австрию, Германию, Лихтенштейн и…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments